Інклюзивне навчання

Згідно з ЮНЕСКО інклюзивне навчання – це «процес звернення і відповіді на різноманітні потреби учнів через забезпечення їхньої участі в навчанні, культурних заходах і житті громади та зменшення виключення в освіті та навчальному процесі».  Метою інклюзивного навчання є покращання навчального середовища,  в якому вчитель і учні відкриті до різноманіття, де гарантується забезпечення потреб учнів і повага до їх здібностей та можливостей бути успішними.

«Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей» (Концепція розвитку інклюзивної освіти. Наказ МОН від 01.10.2010 № 912).

Інклюзивне навчання означає, що всі учні можуть навчатися в школах за місцем проживання, в загальноосвітніх класах, в яких в разі необхідності їм буде надаватися підтримка як у навчальному процесі, так і з перепланування школи, класів, програм і діяльності з тим, щоб всі учні без виключення навчалися і проводили час разом.

Інклюзивне навчання:

• Ґрунтується на правах людини і принципах рівності.
• Спрямоване на всіх дітей і дорослих, особливо тих, хто є виключеним з загальної системи навчання.
• Це процес усунення бар’єрів в системі освіти та системі підтримки.

Основа інклюзивного навчання

Всі учні:

• Можуть навчатися різними методами і в різний період часу.
• Мають індивідуальні здібності й особливості.
• Хочуть відчувати, що їх розуміють і цінують.
• Мають різне походження і бажають, щоб їх відмінності поважалися.
• Пізнають скрізь.

Хто такі діти з особливими потребами?

Термін «діти з особливими потребами» стосується дітей до 18 років, які потребують додаткової навчальної, медичної і соціальної підтримки з метою покращання здоров’я, розвитку, навчання, якості життя, участі в громаді, тобто включення. Сьогодні в Україні немає єдиної офіційної термінології для характеристики дітей з особливими потребами.

Що таке інвалідність?

«Інвалідність» розглядається як «нормальне» явище, яке базується на життєвому досвіді, з системною вірогідністю прояву серед населення будь якої країни, регіону. Інвалідність за природою може бути постійною або тимчасовою.

• Люди з інвалідністю та їхні сім’ї мають такі ж самі права на соціальну і економічну участь в житті суспільства.
• Соціальне і фізичне середовище повинні бути модифіковані задля рівної участі всіх.
• Політика і практична діяльність повинні відображати цінності рівності і правовий підхід.

З прийняттям Конвенції ООН про права людей з інвалідністю було визнано єдиний підхід до трактування цього поняття: «інвалідність є результатом взаємодії, яка відбувається між людьми з інвалідністю та перешкодами у стосунках і середовищі. Інвалідність – поняття яке еволюціонує». Конвенція прописує динамічний підхід, що дозволяє певні адаптації із збігом певного проміжку часу та в різних соціально — економічних обставинах.

Наше бачення інклюзивного навчання

Інклюзивне навчання означає, що всі учні отримують освіту в звичайних класах. Це не означає, що учень не може залишити клас з якихось певних причин. Кожен учень може отримати індивідуальну допомогу з того чи іншого предмету.

Якщо система освіти є інклюзивною, це не означає, що учні можуть розподілятися по групам за своїми характеристиками в окремих класах на цілий день або пів дня. В інклюзивному класі можливості створюються для всіх учнів з тим, щоб вони навчалися разом.  Інклюзивне  навчання не розділяє учнів у класі.

Переваги інклюзивного навчання.

Всі діти отримують користь від інклюзивного навчання. Воно дозволяє їм:

• Розвивати індивідуальні сильні сторони і таланти.
• Приймати всіх дітей без виключення в загальноосвітню шкільну систему і суспільство.
• Працювати над досягненням індивідуальної мети беручи участь в житті громади та їхнього класу.
• Залучати батьків в процес навчання і життя школи.
• Розвивати культуру поваги і належності до школи. Мати можливість навчатися і поважати різні здібності інших.
• Створювати дружні стосунки з іншими дітьми
• Позитивно впливати на школу, громаду та поважати різноманіття та включення на більш широкому рівні.

Пальчикова гімнастика

Ознайомтесь з іграми та вправами, котрі сприяють розвитку тонких рухів пальців рук

1. Різноманітні пальчикові ігри. Наприклад, дорослий  розказує вірш, а дитина почергово загинає пальці на правій руці, тоді на лівій.

П’ять пальці на руці твоїй Назвати їх зумій. Перший палець – боковий – Називається ВЕЛИКИЙ. Третій твій палець – Як раз в середині, Тому СЕРЕДНІЙ Назвали його.

Палець другий – Вказівник старанний, - Тому називають його ВКАЗІВНИЙ. Палець четвертий Зовуть БЕЗІМЕННИЙ. Неповороткий він Та впертий.

Зовсім як в сім’ї ,

Брат наймолодший.

По рахунку він п’ятий,

Звуть його МІЗИНЕЦЬ.

6.  Робота з пластиліном, ножицями, папером; малювання кольоровими олівцями.

Можна пограти з різнокольоровими  прищіпками. Для цього виріжте з картону найпростіші форми (коло для сонечка і  квітки, напівколо для їжака, трикутник для ялинки і т.д.) запропонуйте дитині придумати ще щось.

 

4.  Цікаві ігри з сірниками:

- можна викладати візерунки за схемою;

- без схеми;

- придумати самостійно із певної кількості сірників